субота, 19 грудня 2009 р.

Вітаміни – дарунок природи

У тілі людині близько 70 трильйонів клітин. У них щосекундно відбуваються складнющі процеси, які забезпечують існування організму. А вмикають ці процеси, активують їх крихітні органічні сполуки, які називають вітамінами (від латинського слова "віта" - життя).


Природа мудро і щедро створила безліч таких хімічних речовин, але перші з них людина відкрила лише в кінці XIX століття. Так, голландський лікар Хейкман у 1897 році помітив, що в'язні (він був лікарем у в'язниці) і кури на його фермі тяжко хворіють, якщо їх годують очищеним рисом, тож зробив висновок, що їм бракує якоїсь речовини, котра є в луззі зерна, бо після вживання неочищеного зерна наставало одужання. А через 14 років цю речовину вже зуміли виділити.

До 90-х років ХХ століття було відомо лише 13 вітамінів, та бурхливий розвиток науки і техніки зумовив можливості глибше заглянути в таємниці природи, і вітамінів та псевдовітамінів стали відкривати все більше. Приміром, нині вже відомо по чотири різновиди вітамінів С та D, десятки - вітаміну Е.

Організм людини виробляє вітаміни в недостатній кількості, та і то в здорових (не хворих) органах травлення. Більшість із них надходить ззовні, переважно з рослинної їжі. Тому багато людей відчувають нестачу вітамінів, адже не надають належного значення споживанню живих дарів природи. У північних країнах уся популяція недоодержує потрібну кількість вітамінів С та А.

Тут постає питання, чи можна замінити природні вітаміни штучними. Мабуть, що лише незначною мірою, адже аптечна таблетка вітаміну С поповнить лише одним вітаміном, а природа вклала в ту ж ягідку обліпихи чи зелень петрушки, які вважаються багатими вітаміноносіями, крім нього, ще деякі вітамінні сполуки, мінеральні та інші речовини, що посилюють його дію. Ці інгредієнти ще й додатково користь дають, адже у кожного з них своя роль у забезпеченні життєдіяльності організму. А без мінеральних речовин не відбувається засвоєння вітамінів.

Отже, основне джерело вітамінів - це живі природні продукти. Тому ще раз хочеться наголосити на необхідності вживання натуральних свіжих овочевих та фруктових соків, зокрема морквяного. Особливо потреба в них існує у дітей та вагітних, бо нестача вітамінів може зумовити різні аномалії в плода, які згодом виправити майже неможливо.

Щоб зберегти вітаміни, слід варити овочі в якомога меншій кількості води, щільно накривши посудину кришкою - це зекономить час та інтенсивність теплового впливу, убереже від кисню, який руйнує вітаміни.

«Вітаміни – це не цукерка»

Вітаміни беруть участь в багатьох процесах в організмі, тому вони, безумовно, повинні надходити. Їхня нестача викликає порушення обміну речовин, – говорить Ганна СТУПНИЦЬКА, кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини та ендокринології БДМУ, лікар-пульмонолог обласної клінічної лікарні. – Забезпечити потрапляння необхідної кількості вітамінів з їжею, особливо взимку та навесні, сучасна людина не може. Під час зберігання продуктів різними методами (висушування, консервування, заморожування) втрачається від 30 до 100 відсотків вітамінів. До того ж, вітаміни надходять в організм не лише з овочів та фруктів. Тому потрібно вживати різноманітні продукти.
Вітаміни поділяють на водорозчинні та жиророзчинні. Жиророзчинні вітаміни містяться в продуктах тваринного походження – м’ясі, яйцях, молоці, група вітамінів В – у соєвих, бобових, у хлібі. Щоби «вітамінізувати» свій організм, необхідно з’їсти велику кількість таких продуктів, а це майже неможливо.

Надлишок вітаміну А може зашкодити вагітним
– Нині в аптеках пропонують найрізноманітніші вітамінні комплекси з мінеральними речовинами, – каже Ганна Ступницька. – Досить часто людині важко вибрати, який саме препарат їй потрібен. Тому найголовніше – подивитися на вітамінний склад комплексу і порівняти з добовою потребою людини. Обираючи вітаміни та мінерали, варто зважати на вік, стать, місце проживання. Наприклад, у буковинців спостерігається нестача йоду.
На жаль, дуже часто у сучасних комплексах, які пропонують в аптеках. вміст вітамінів значно перевищує добову норму. Це може спричинити гіпервітаміноз, який іноді навіть небезпечніший, ніж гіповітаміноз.
Наприклад, у комплексі «Аевіт» вміст вітаміну А значно перевищує дозу, яка потрібна людині на добу. До того ж, жінкам, які хочуть завагітніти, варто пам’ятати, що можна їм це зробити не раніше, ніж через 6-12 місяців після прийняття цього препарату, адже висока концентрація вітаміну А може негативно вплинути на розвиток плоду. Вітамін Е, навпаки, допомагає народжувати, його радять вживати під час вагітності, до того ж, він є потужним антиоксидантом, зменшує вірогідність інсультів та інфарктів, має антионкогенний ефект. Надмірне вживання вітаміну С теж може спричинити небажані наслідки. Приймати вітамін С потрібно, враховуючи хронічну патологію, алергічні реакції, впродовж місяця, якщо було важке захворювання або у післяопераційний період – до двох-трьох місяців. Це може бути два курси, наприклад, у січні, а потім – у квітні.

«Вітамінні комплекси приймайте взимку та навесні»
Краще купувати вітамінні препарати, де в інструкції чітко вказані показання та протипокази, чітке дозування певних вітамінів.
– Вітамінні комплекси потрібно приймати взимку та навесні не більше, ніж один-два місяці один раз або двічі на рік, – зауважує лікар. – Для того, щоби підібрати необхідний вітамінний комплекс, потрібно проконсультуватися з лікарем, який визначить, чи немає у людини хронічних захворювань, алергії, чи не порушене засвоєння вітамінів.
Варто зважати також на умови та термін зберігання препаратів. Серед закордонних вітамінів краще обирати ті, які мають гарантію якості (на упаковці повинна бути абревіатура GMP). Якщо знайдете таку абревіатуру, це є свідченням того, що вітаміни пройшли декілька етапів обробки, корекції, належного тестування і їм можна довіряти. Якщо ж зазначено, що комплекс містить майже всі вітаміни, а коштує він недорого, краще його не купувати.
З українських вітамінів найбільш збалансовані – звичайні «Ревіт», «Ундевіт». Досить часто рекламують і «Дуовіт», але він містить мікроелементи, до того ж, вміст деяких вітамінів перевищений.

Метали стимулюють розвиток пухлин
За словами Ганни Ярославівни, щодо вживання мінералів варто проконсультуватися з терапевтом. Рекомендовано зробити попередні аналізи, щоби виявити, яких саме мінералів не вистачає в організмі. Адже досить часто у жителів міста вміст мікроелементів підвищений. Якщо така людина почне їх приймати, це може закінчитися навіть онкопроцесами. Особливо це стосується металів, які стимулюють розвиток пухлин.
– Найважливіше знати, що не варто зловживати надмірною кількістю вітамінів, адже це може спровокувати і алергії, і онкозахворювання, і розвиток супутніх хвороб, – наголошує Ганна Ступницька. – Вітаміни – це лікарський препарат, а не цукерка. Як й інші лікувальні препарати, вони мають побічну дію і тому повинні призначатися за показами.
Леся Токарюк

Приймати
вітаміни рекомендують:

при нерегульованому, одноманітному, незбалансованому харчуванні;
особам, які дотримуються низькокалорійної дієти або монодієти;
при підвищеному фізичному та психоемоційному навантаженнях;
спортсменам;
у післяопераційний період;
під час хвороби та в період відновлення після захворювання;
особам, які мають хронічні захворювання;
вегетаріанцям;
при прийнятті гормональних та протизаплідних препаратів;
жінкам в період вагітності та під час годування грудьми;
дітям у період інтенсивного росту;
особам, які займаються розумовою працею;
людям похилого віку;
особам, які приймають ліки, що знижують засвоєння певних вітамінів;
людям зі шкідливими звичками (алкоголь, паління).

КОЖНОМУ ОРГАНУ – СВІЙ ВІТАМІН

КОЖНОМУ ОРГАНУ – СВІЙ ВІТАМІН

Волосся
Кальцій, цинк, селен, хром, калій, залізо, магній

Очі
Вітаміни А, В6, В12, Е

Серце
Вітаміни А, В і Е

Нервова система
Вітамін В6 (піридоксин), який допомагає підтримувати емоційний баланс.

Шкіра
Вітамін А (сприяє відновленню), Е (зберігає молодість), С (утримує вологу). А ще вітамін С захищає від застуди. Ті, хто заживає цей вітамін, і ті, хто не заживає, слабують однаково часто. Однак хворі, які не гордували аскорбінкою, переносили простуду легше й одужували швидше.

Опорно-руховий апарат
Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12), вітамін D.
Додаткове вживання вітаміну D зміцнює кістки.
У дорослих – так. А в дітей надлишок цього вітаміну може завдати шкоди організму й спровокувати ламкість кісток.

Статеві органи
Вітамін Е, В6, Омега3, Омега6, Омега9.
Нестача вітаміну Е спричиняє безпліддя. А ще – виснаження м’язової тканини і передчасне старіння шкіри. Вітамін Е захищає від серцевих недуг, нервових розладів, цигаркового диму й забрудненого повітря. На нього багаті злакові пластівці, різні олії, зелені овочі, шоколад і яєчний жовток.


ЯКІ КРАЩІ – СИНТЕТИЧНІ ЧИ НАТУРАЛЬНІ?
Ефективні і перші, і другі. Звісно, людині легше проковтнути пігулку. Але якщо маєте час і можливість випити сік лимона, то аскорбінці можна дати спокій. Вітамін С містять і смородина, шипшина, квашена капуста.
ДЕ ЗБЕРІГАТИ?
Найкраще – у темному прохолодному місці. Але не в холодильнику: там конденсується волога, що руйнує вміст препаратів. Головне – вони не мають бути доступними дітям. Надто це стосується препаратів із залізом, яке може зруйнувати дитячу печінку.

ЯК ЛІПШЕ ЗАЖИВАТИ?
У невеликих кількостях протягом дня під час їди. Добре запивати водою чи соком – рідина сприяє активнішому засвоєнню.

ДЖЕРЕЛА ВІТАМІНІВ ПІД ЧАС ПОСТУ
Безумовно, крупи, сухофрукти, квашена капуста, гриби, зелень і цитрусові містять багато кальцію та вітаміну С. Але якщо ви не вживаєте молокопродуктів, може виникнути дефіцит вітамінів D та В12.

БОРЕМОСЯ З ВЕСНЯНОЮ СУХІСТЮ ШКІРИ
У пригоді стануть вітаміни А і Е, пантотенова кислота, біотин. Бажано налягати на них упродовж усіх весняних місяців, надто якщо ви на дієті. Для шкіри дуже корисні пивні дріжджі й пророслі зерна пшениці. Ці вітаміни входять до складу багатьох косметичних засобів. Але жоден крем, навіть найдорожчий, не може компенсувати брак цих вітамінів для шкіри.

СМАЧНА АЛЬТЕРНАТИВА
Усі вкрай потрібні вітаміни є в трав’яних чаях. Так, у листі кропиви дводомної вітаміну С удвічі більше, ніж у ягодах смородини, а вітаміну А більше, ніж у моркві та обліписі. На вітамін С багатий чистотіл, череда, цвіт липи, листя мати-й-мачухи, березові бруньки, звіробій. Бета-каротин міститься у м’яті перцевій, календулі, ромашці аптечній, траві та цвіті мати-й-мачухи.
Щоб зберегти максимальну кількість вітамінів, овочі ліпше готувати в мікрохвильовій печі.
Найкраще все ж таки на паровій бані. А салати зі свіжих овочів корисніше заправляти лимонним соком, розсолом квашеної капусти або олією. І в жодному разі не додавати оцту.

Торік українці придбали вітамінів на $ 100 мільйонів. Це на 14 відсотків більше, аніж 2006 року. Найбільший попит мали вітаміни західних виробників – 55 %. Українська вітамінка на другому місці – 33 %


Вітамін А міститься в рибі, морепродуктах, печінці, абрикосах. Забезпечує нормальний стан шкіри і слизових оболонок, поліпшує зір, опірність організму загалом.
Вітамін B1 – у рисі, овочах, птиці. Зміцнює нервову систему, пам’ять, поліпшує травлення.
Вітамін B2 – у молоці, яйцях, капусті броколі. Зміцнює волосся, нігті, позитивно впливає на нервову систему.
Вітамін РР – у хлібі з борошна грубого помелу, рибі, горіхах, овочах, м’ясі, сушених грибах. Регулює кровообіг і рівень холестерину.
Вітамін В6 – у яєчному жовтку, пивних дріжджах, квасолі. Добре впливає на функції нервової системи, печінки, кровотворення.
Вітамін В5 (пантотенова кислота) – у квасолі, цвітній капусті, яєчних жовтках, м’ясі. Позитивно впливає на нервову систему, роботу кишечника.
Вітамін B12 – у м’ясі, сирі, продуктах моря, сприяє кровотворенню, стимулює ріст, сприятливо впливає на нервову систему.
Фолієва кислота – у савойській капусті, шпинаті, зеленому горошку. Потрібна для росту і кровотворення.
Вітамін Н (біотин) – у яєчному жовтку, помідорах, неочищеному рисі, соєвих бобах. Впливає на стан шкіри, волосся, нігтів і регулює рівень цукру в крові.
Вітамін С – у шипшині, солодкому перці, смородині, обліписі. Корисний для імунної системи, сполучної тканини, кісток, сприяє загоєнню ран.
Вітамін D – у печінці риб, ікрі, яйцях. Зміцнює кістки і зуби.
Вітамін Е – у горіхах та оліях. Захищає клітини від вільних радикалів, впливає на функції статевих й ендокринних залоз, сповільнює старіння.
Вітамін К – у шпинаті, салаті, кабачках і білій капусті. Регулює згортання крові.

СКІЛЬКИ БІЛКІВ ЛЮДИНІ ТРЕБА НА ЩОДЕНЬ
Тваринні білки, що містяться у м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах, взаємозамінні, тобто один продукт можна замінити іншим. 200 г м’яса за вмістом білка еквівалентні 200 г риби, або 6 яйцям, або 300 г сиру, або 1,2 л молока. Усі ці продукти містять 35–40 г тваринного білка (денна норма для дорослої людини, яка виконує легку фізичну роботу, – 47 г). Бажано «виконувати» цю норму щодня.

ВІТАМІНИМОСЯ ЗА ПРАВИЛАМИ

Щоб весняна підзарядка вітамінами не завдала прикрощів, досить дотримуватися декількох простих правил:

1. Порадитися з лікарем — можливо, у вас є хронічне захворювання, при якому їх узагалі приймати не варто, або треба виключити якісь конкретно. Лікар допоможе й вибрати.

2. Не покладатися на модний імпортний бренд або ціну вітамінного комплексу — можливо, особисто вам саме підійде наш, недорогий.

3.Намагатися максимально використати природні джерела вітамінів (див. нашу табличку). Найдоступніші з них — заморожені з осені ягоди (чорна смородина, журавлина, брусниця), цитрусові, суха шипшина, пивні дріжджі, хліб з суцільного зерна, проростки насіння (пшениця, ячмінь, соя, квасоля й інші), пряні городні й дикорослі трави (кропива, кульбаба й інші).

4. Не сидіти довго ні на одній дієті, особливо жорсткій або дуже химерній. Повний набір натуральних вітамінів є лише в здоровому збалансованому харчуванні.

5. Вживати вітаміни після їжі, бажано повноцінної, а не бутерброда з чаєм. Запивати чистою водою — не менше склянки, а краще більше.

6. Якщо після вживання вітамінів протягом декількох днів ви відчули якісь зміни в самопочутті в гірший бік, негайно припиніть їх приймати, й — до лікаря.

П’ЯТЬ ОЗНАК ГІПОВІТАМІНОЗУ

Говорити про весняний авітаміноз (тобто про повну відсутність в організмі вітамінів) неправильно. Це важке захворювання, й вилікувати його можна лише в лікарні. Ми ж страждаємо навесні від гіповітамінозу — тобто від зниження кількості вітамінів у їжі, а відповідно й у організмі. Розпізнати гіповітаміноз досить легко за видимими ознаками:

1. Шкіра — бліда й в’яла, схильна до сухості й подразнень.

2. Волосся — тьмяне й сухе, легко січеться при розчісуванні й випадає більше, ніж зазвичай.

3. Губи — куточки потріскані, й тріщинки не піддаються ніяким кремам і гігієнічним помадам.

4. Десна — кровоточать під час чищення зубів.

5. Загальний стан — постійне відчуття втоми, апатія, роздратування, загострення хронічних захворювань, часті простуди, після яких довго відчувається слабкість і розбитість.

Ознаки можуть з’являтися всі разом або лише поодинці — в залежності від того, яких саме вітамінів бракує.

Класифікація вітамінів

Вітаміни класифікуються як водорозчинні (легко розчиняються у воді) та жиророзчинні (розчиняються у жирах та засвоюються у кишечнику за допомогою ліпідів). Водорозчинні вітаміни як правило легко виділяються організмом. Кожний вітамін зазвичай бере участь у багатьох реакціях, тому може мати багато функцій.

Вітамін В1 (тіамін) міститься в дріжджах, зародках і оболонках пшениці, вівса, гречки, а також у хлібі, виготовленому з борошна простого помелу. Добова потреба дорослої людини у вітаміні В1 складає 1,5–2 мг. Препарати групи вітаміну В1 є не тільки специфічними "антигіповітамінозними" засобами. Вони активно впливають на різні функції організму, втручаючись в обмін речовин і в нервово-рефлекторну регуляцію, впливають на проведення нервового збудження в холінергічних синапсах. Активною (коферментною) формою вітаміну В1 є його фосфорильоване похідне — тіаміндифосфат (кокарбоксилаза), який бере участь у реакціях декарбоксилювання в якості простетичної частини декарбоксилаз і деяких інших ферментів, що відіграють важливу роль у вуглеводному й енергетичному обміні, особливо нервової й м'язової тканин. Для медичних цілей застосовують препарати, що містять синтетичний тіамін у вигляді броміду або хлориду, кокарбоксилазу й ін. Крім профілактичної й лікувальної дії при відповідному гіпо- і авітамінозі ("бері-бері"), показаннями до застосування вітаміну В1 є неврити, радикуліт, невралгії, периферичні паралічі. Кокарбоксилаза широко використовується в кардіології. У дерматологічній практиці вітамін В1 призначають при дерматозах неврогенного походження, сверблячці різної этиологии, піодермії, екземі, псоріазі.

Вітамін В12 (ціанокобаламін) тканинами тварин не утворюється. Його синтез у природі здійснюється тільки мікроорганізмами. Потреби людини й тварин у ньому забезпечуються мікрофлорою кишечнику, звідки ціанокобаламін надходить в органи, накопичуючись у найбільших кількостях у нирках, печінці, стінці кишечнику. Біологічно активними (коферментними) формами вітаміну В12 є метил- і 5-дезоксиаденозіл-кобаламін. Основна функція — участь у переносі рухливих метильних груп і водню. Ціанокобаламін володіє багатьма фармакологічними властивостями. Він є чинником росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи, активує процеси згортання крові, обмін вуглеводів і ліпідів, бере участь у синтезі різних амінокислот. Для застосування у якості лікарського засобу вітамін В12 отримують методом мікробіологічного синтезу, а також використовують препарати, одержувані з печінки тварин, органу, здатного його депонувати. Ціанокобаламін є високоефективним засобом, що допомагає при злоякісному недокрів'ї, постгеморагічних (залізодефіцитних), аліментарних і інших видах анемії. Призначають його також при променевій хворобі, захворюваннях печінки (хвороба Боткіна, гепатит, цироз), при деяких захворюваннях нервової системи, інфекціях і ін.

Вітамін В2 (рибофлавін) в організм людини надходить, головним чином, з м'ясними й молочними продуктами. Він широко розповсюджений у рослинному й тваринному світі й міститься в дріжджах, молочній сироватці, яєчному білку, м'ясі, рибі, печінці, гороху, зародках і шкірках зернових культур. Отриманий також синтетично. Добова потреба у вітаміні В2 для дорослої людини складає 1,5–2 мг. Біологічна роль вітаміну В2, як і інших водорозчинних вітамінів, пов'язана з його субстратною участю в утворенні відповідного коферменту. При надходженні в організм рибофлавін взаємодіє з аденозинтрифосфорною кислотою й утворює флавін-мононуклеотид і флавінаденін-динуклеотид. Обидва вони є простетичною частиною ферментних флавінпротеїнів, які беруть участь у перенесенні протонів і регулюванні окисно-відновних процесів. У такий спосіб рибофлавін відіграє важливу роль у вуглеводному, білковому й жировому обміні, у підтримці нормальної зорової функції ока ( входить до складу зорового пурпуру й захищає сітківку від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання). У лікувальних цілях вітамін В2 застосовують при гіпо- і арибофлавінозі, кон'юнктивіті, кератиті, виразці рогівки, катаракті, при довго не заживаючих ранах і виразках, загальних порушеннях харчування, променевій хворобі, астенії, порушеннях функції кишечнику, хворобі Боткіна й інших захворюваннях.

Активність вітаміну В6 мають похідні піридину: піридоксин, піридоксаль, піридоксамін, що відрізняються один від одного замісниками в положенні 4 (відповідно метоксил, форміл, метиламін). Вітамін В6 міститься в рослинах і органах тварин, особливо в неочищених зернах злакових культур, в овочах, м'ясі, рибі, молоці, печінці тріски й великої рогатої худоби, яєчному жовтку, дріжджах. Добова потреба дорослої людини в ньому становить 2 мг і задовольняється частково продуктами харчування, частково синтезом мікрофлори кишечнику. Піридоксин (піридоксаль, піридоксамін), надходячи в організм, фосфорилюється, перетворюється в піридоксаль− 5-фосфат і в цій формі каталізує декарбоксилювання та переамінування амінокислот. Він необхідний для нормального функціонування центральної й периферичної нервової системи. Застосовують вітамін В6 при В6-гіповітамінозі, токсикозах вагітних, анеміях, лейкопеніях різної етіології, захворюваннях нервової системи (паркінсонізм, радикуліти, неврити, невралгії), ряді захворювань шкіри ті ін.

Фолієва кислота (Вітамін B9) входить у групу вітамінів В. Вона міститься у свіжих овочах (бобах, шпинаті, томатах і ін.), а також у печінці й нирках тварин. В організмі людини, крім того, утворюється мікрофлорою кишечнику. Для медичних цілей (у т.ч. при інтоксикації, викликаної протипухлинними препаратами) використовують синтетичну фолієву кислоту. Сама фолієва кислота неактивна. В організмі вона відновлюється до тетрагідрофолієвої, що є коферментом багатьох метаболічних процесів. У першу чергу вона каталізує перенесення одновуглецевих фрагментів у синтезі пуринів і піримідинів, а значить необхідна для утворення РНК і ДНК. Її дефіцит порушує мітотичний розподіл клітин, їх дозрівання й функціонування. Недостатність фолієвої кислоти (і вітаміну В12) призводить до розвитку мегалобластичної анемії. Її препарати призначають при макроцитарній і перніціозній (разом з вітаміном В12) анеміях.

Аскорбінова кислота (вітамін C) міститься в значних кількостях у плодах шипшини, капусті, лимонах, апельсинах, хріні, ягодах, хвої й ін. Невелика її кількість міститься в печінці, мозку, м'язах тварин. Для медичних цілей вітамін C отримують синтетичним шляхом. У звичайних умовах добова потреба дорослої людини в аскорбіновій кислоті становить 70–100 мг, основні її ефекти обумовлені участю в регуляції окисно-відновних процесів, оскільки аскорбінова кислота легко переходить у дегідроаскорбінову й назад, віддаючи або приймаючи два протони (окислюючи або відновлюючи відповідні субстрати). Вітамін C активує діяльність залоз внутрішньої секреції, регулює всі види обміну, згортання крові, регенерацію тканин, утворення стероїдних гормонів, синтез колагену, проникність капілярів і ін. Аскорбінова кислота, виявляючи стимулюючий вплив на організм у цілому, підвищує його адаптаційні можливості, резистентність до інфекцій. Вітамін C додають до деяких протизапальних і інших готових лікарських форм.

Група жиророзчинних вітамінів поєднує вітамін A, вітамін D, вітамін E та вітамін K.

Біологічна роль жиророзчинних вітамінів у значній мірі обумовлена їхньою участю в забезпеченні нормального функціонального стану клітинних, цитоплазматичних мембран.

Вітамін А та його синтетичні аналоги й гомологи відносять до ретиноїдів — похідних ретиноєвої кислоти. Біологічно активними формами вітаміну А є ретинол, ретиналь і сама ретиноєва кислота. Вітамін А (ретинол) міститься в продуктах тваринного походження — риб'ячому жирі, вершковому маслі, яєчному жовтку, печінці деяких риб (тріска, морський окунь і ін.) і морських тварин (кит, морж, тюлень). У рослинних харчових продуктах ретинол не зустрічається. Однак багато хто з них (морква, шпинат, салат, петрушка, зелена цибуля, щавель, червоний перець, чорна смородина, чорниця, аґрус, персики, абрикоси й ін.) містять каротин, що є провітаміном А, з якого в організмі утворюється ретинол. Вітамін А регулює процеси зроговіння, утворення і виділення сала в шкірі (секрет сальних залоз), необхідний для нормального росту волосся, підтримки імунітету, бере участь у протипухлинному захисті організму. Ретиналь забезпечує процеси світла та кольору, ретинол і ретиноєва кислота беруть участь у синтезі вітамін А-залежних глікопротеїнів. У медичній практиці застосовують препарати, що містять вітамін А, природного походження (наприклад, Риб'ячий жир) і синтетичні (Ретинолу ацетат і Ретинолу пальмітат). Препарати вітаміну А призначають у профілактичних і лікувальних дозах. Профілактичну дозу встановлюють виходячи з добової потреби організму людини: для дорослих — 1 мг, для вагітних, що й годують жінок — 1,2–1,4 мг, для дітей залежно від віку — від 0,4 до 1 мг, лікувальні — за показниками. Основними показаннями є гіпо- та авітаміноз А, деякі захворювання очей, захворювання й ураження шкіри (обмороження, опіки, рани й ін.). Застосовують їх також у комплексній терапії рахіту, гіпотрофії, гострих респіраторних захворювань, для профілактики утворення конкрементів у ШКТ і сечовивідних шляхах і ін.

Вітаміном D у цей час називають два жиророзчинні, близьких по хімічній будові й дії речовини — ергокальциферол (вітамін D2) і колекальциферол (вітамін D3). Основною властивістю цих сполук є здатність попереджати й лікувати рахіт, у зв'язку із чим їх іноді називають антирахітичними вітамінами. Вітамін D2 у невеликій кількості міститься в харчових продуктах: яєчному жовтку, вершковому маслі, молоці, ікрі, рослинах. Вітамін D3 утворюється в шкірі людини під впливом сонячних променів. Провітаміном колекальциферолу є 7-дегідрохолестерол. По біологічній активності вітамін D2 та вітамін D3 практично не різняться, оскільки в організмі обидва, ймовірно, перетворюються в кальцитріол — активний метаболіт вітаміну D. Доведена наявність у тканинах специфічних рецепторів, лігандом для яких є кальцитріол.

Основною властивістю вітаміну D є його участь у метаболізмі кальцію. Він сприяє всмоктуванню кальцію в травному тракті, активує його відкладення в кістках і перешкоджає резорбції з кісткової тканини. У цей час вітамін D розглядають не тільки як вітамін, але і як гормон, що регулює разом з гормоном паращитовидної залози концентрацію іонів кальцію в плазмі крові. Вітамін D регулює також вміст фосфору в організмі. Застосовують вітамін D для профілактики й лікування рахіту й захворювань кісток, викликаних порушеннями обміну кальцію (остеомаляція й деякі форми остеопорозу).

Під назвою Вітамін Е відомий ряд сполук (токоферолів), близьких по хімічній природі й біологічній дії. Найбільш активним з них є D-альфа-токоферол. Токофероли містяться в зелених частинах рослин, особливо в молодих паростках злаків, багаті токоферолами рослинні олії (соняшникова, бавовняна, кукурудзяна, арахісова, соєва, обліпихова). Деяка кількість їх міститься також у м'ясі, жирі, яйцях, молоці. Вітамін Е є ендогенним антиокислювальним фактором (антиоксидантом), що гальмує перекисне окислення ліпідів клітинних мембран. Бере участь у біосинтезі гему й білків, проліферації клітин, у тканинному диханні й інших найважливіших процесах клітинного метаболізму. Синтетичний препарат вітаміну Е (токоферолу ацетат), поряд з іншими антиоксидантами використовують у комплексній терапії серцево-судинних захворювань, очних хвороб і ін. Широке застосування знайшов токоферолу ацетат у геріатричній практиці. Вітамін Е призначають при м'язових дистрофіях, дерматоміозитах, аміотрофічному бічному склерозі, порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності й ін.

У ряді випадків вітаміни взаємно підсилюють фізіологічні ефекти, пов’язані з ними; так, зниження під впливом вітаміну Р проникності судин посилюється аскорбіновою кислотою, взаємно посилюється стимуляція кровотворення ціанокобаламіном і фолієвою кислотою.

У деяких випадках при комбінованому застосуванні зменшується токсичність вітамінів, наприклад, вітамін D краще переноситься на фоні вітаміну A. Разом з тим вітаміни можуть проявляти й антагоністичні властивості: нікотинова кислота гальмує ліпотропну дію холіну. Активно беручи участь у різних біохімічних процесах, вітаміни при їхній комбінації виявляють більш сильну й різнобічну біологічну дію. Випускається велика кількість вітчизняних і закордонних комбінованих вітамінних препаратів у різних лікарських формах: таблетки, шипучі таблетки, драже, капсули, сиропи. Багато з них – багатокомпонентні - містять великий набір не тільки вітамінів, але й різноманітних макро- і мікроелементів (мідь, залізо, цинк, кобальт, марганець, молібден, селенів, хром і ін.).